Маскування, що рятує життя: як скромні волонтери з Чернігівської області стали опорою для ЗСУ

Вісімсот дев'яносто дев'ять днів триває повномасштабне російське вторгнення, але українці не перестають дивувати силою духу та волею до перемоги. Хтось пішов на фронт, а хтось надає величезну допомогу з тилу.

Postfactum розповідає про чернігівську громадську організацію “Розквітай”, волонтери якої ховають наших військових та техніку від очей російських окупантів – плетуть високоякісні маскувальні сітки, виготовляють енергетичні батончики, а також адаптивний одяг для поранених бійців. 


Хотіла допомагати саме військовим

Каже засновниця “Розквітай” Валентина Циркун. За її словами, організація як волонтерська була створена у вересні 2023 року.

“До цього часу я мала досвід, я здійснювала діяльність з початку повномасштабного вторгнення, але це була переважно допомога цивільним та військовим, але все-таки переважно цивільним у Чернігові. Потім я зрозуміла, що мені не приносить задоволення допомога цивільним  і необхідно робити все, щоб наблизити перемогу. Я створила організацію та приєдналася до державної програми “Армія відновлення”. Уклала договір з міським центром зайнятості про виконання суспільно корисних робіт - плетіння маскувальних сіток”.


Пішла з роботи та витратила десятки тисяч гривень

Все починалося скромно з однієї локації, де працювали всього дві людини. Наразі в організації працює 70 осіб на 5 локаціях: Чернігові, місті Городня та двох селах Чернігівського району. Так, організація працює вже 10 місяців.

На покупку основи та матеріалу довелося витратити десятки тисяч власних коштів. Зараз хоча б із основою допомагають моряки, які працюють в Атлантичному океані – вони пересилають рибальські сітки!

“Нині нам легше, тому що основу я знайшла у наших друзів у Франції - вони пересилають б/у рибальські сітки, капронові з Атлантичного океану. Кораблі пришвартовуються до порту і порт нам передає. Також передають антидронові сітки, які схожі на сітку рабицю. На основу ми не витрачаємо грошей, а на спанбонд збираємо власними силами”.

Волонтери перейшли на спанбонд, оскільки так сітка виходить більш високоякісною.

Валентина каже, що спочатку сітки плели з тканини, але це було недовго, переважно сітки з обрізків відправляли до прикордонних районів, де не треба часто переміщатися.

З тканини маскувальна сітка виходить дуже важкою, а якщо ще дощ пройде, вона стає для захисників взагалі непідйомною.

"Ми перейшли повністю на спанбонд. У нас є верстат, який ріже смужки, потім жінки з цих смужок роблять ялинку, продовжуючи смужку, і у нас виходить сітка з ефектом палого листя. На вітру розвивається. Така сітка не лягає приплюснуто на машину”.

Про якість сіток від "Розквітай" говорить те, що російські окупанти вже витрачали свої "Іскандери" за фактом на них - били по фальш позиціях ЗСУ, які були надто якісно замасковані, щоб бути пустушкою, - думали окупанти (на жаль, в умовах війни, говорити про які саме фальш позиції йдеться, ми не можемо).

На жаль, маскувальна сітка дуже витратний матеріал.

“Буває, що ти допоміг, а за тиждень згоріло. Маскувальні сітки - це витратний матеріал. Ти сьогодні їм передав, а за тиждень вони просять ще, бо згоріло або коли переміщуються з позицій на позиції, то броники кидають, а про сітки, що тут казати...”.

Потреба у сітках на фронті дуже велика

Адже вони прикривають не лише окопи, техніку, а й контейнери зі зброєю, ППО, а також, як уже говорилося, фальш позиції.

Загалом "Розквітай" за місяць плете 1 гектар маскувальної сітки, не відмовляючи при цьому нікому. Організація намагається допомагати й іншим волонтерам, але перевага надається саме військовим. З ними комунікація відбувається у Telegram, Instagram, WhatsApp, Signal, Facebook, Tik-Tok.

@rozkvitay.org.ua Але це секрет #волонтериукраїни #маскувальнісітки ♬ оригінальний звук - rozkvitay.org.ua

“Все починалося з того, що ми допомагали землякам (Городня), а після того, як з'явилися сторінки в соціальних мережах – ми їх створювали, щоб з'явилися донати та пропозиції, але з цього є лише попит: пишуть 47-а, 66-а бригади, 110-а, 81-а, 119-та, 1-а танкова. Сторінки розкручуємо самотужки. Донати ж кидають лише ті, хто знає мене, знайомі”.

Фахівці з плетіння маскувальних сіток відповідально ставляться до своєї роботи, вони плетуть різні види сіток, враховуючи побажання військових, сезони погоди та географію місцевості.

“Розміри можуть бути різні. Усе диктують військові. Вони, наприклад, кажуть: "Нам треба накрити пікап". Ми вже знаємо, що пікап це 6 на 8 метрів, легкова машина – 3 на 4, танк - 8 на 10, міномет – 3 на 4, бліндаж – ширина 3 метри, а довжина хоч півкілометра. Якщо це прикордонні райони – зелене листя. Запорізький та херсонський напрямки - піщані, брудні. На місяць нашої роботи нам потрібні 25 рулонів спанбонду”.

Прикордоння (мова про 119-у бригаду), гордо каже Валентина, ми тримаємо завжди під маскуванням:

"150 сіток ми виготовили за 4 місяці - осінь, зима, брудне".

На жаль, транспорту в організації немає жодного

"Розквітай" щільно співпрацює із Новою поштою. Частота надсилань залежить від кількості запитів.

“У середньому у нас 3-4 відправлення щодня. Буває так, що приходить запит і ми робимо 30 сіток – це 1,5 тисяч кв. м. На це йде певний час”.

При цьому організація не має власного транспорту і сітки буквально доводиться носити “на своїх ногах”.

“Щоразу ми просимо військових – ми вам допомогли, і ви нам допоможіть, а саме з'їздити на пошту. Ми взагалі без коліс. Це зараз головна проблема. Велосипеди, скутери, руки. Всю діяльність ми здійснюємо "на ногах".

Настрої українців змінилися – війна існує для тих, у кого близькі на фронті

На старті діяльності організації Валентина вирішила витратити свої заощадження та на все пішло близько 35 тисяч гривень. Дуже швидко прийшло розуміння того, що "або організація закривається, або збирає донати". Наразі регулярні пожертвування роблять самі співробітники організації – це жінки, серед яких є й вимушені переселенці з Мар'їнки, Херсона, Очакова, Бахмута.

“Завдяки тому, що в мене працюють жінки – не просто заробітчани (прийшли заробити мінімалку та піти), вони мотивовані. Вони знають, заради чого та кого вони це роблять. Щомісяця вони донатять 500 гривень добровільно із власної зарплати. Цього нам вистачає до двох тижнів. Решта це пошуки ФОПів, донорів, створення банки”.

На жаль, каже Валентина, настрої українців змінилися – війна зараз лише для тих, у кого близькі служать.

“Для них це близько, і вони мотивовані допомагати. Вже складно мотивувати, а розуміння серед населення немає”.

Це стосується навіть міста Городня, хоча воно знаходиться в безпосередній близькості від Білорусі та Росії – близько 25 км. Доводиться розраховувати навіть не на місцеве населення, а на чернігівців і на особисті зв'язки.

Незважаючи на ці складності, "Розквітай" окрім маскувальних сіток займається виготовленням енергетичних батончиків та адаптивного одягу для поранених військових.

До складу енергетичних батончиків входить вівсянка, какао, мед, горіхи. При цьому мед та горіхи приносять місцеві жителі, вівсяні пластівці представляє ТМ “Добродія”, а какао - один із його постачальників.

“На день ми виготовляємо 200-300 батончиків. Два-три тижні ми не робили батончики, бо було спекотно, а холодильників не було. На якийсь час ми зупинили цю діяльність, але зараз уже відновили”.

Також у “Розквіта” є швейний цех, який займається виготовленням одягу.

“Спочатку ми починали шити теплі бафи, потім антимоскітні сітки, м'які ноші, плитоноски. Зараз ті самі друзі з Франції надали 14 рулонів ситцю і ми перейшли на шиття адаптивного одягу для госпіталів, для евакуаційних вагонів, які перевозять поранених військових зі сходу. Також ми отримали медичні матеріали, які відсортували та маємо можливість закривати потреби бойових медиків”.

Фото: архив Циркун Валентина

РФ готується до контрнаступу ЗСУ на Херсонщині та Запоріжжі.

Також ми розповіли про те, що ЗСУ збили ще один російський Алігатор.

А ще ви можете дізнатися про те, що експерти ISW назвали фактор, що ускладнює контрнаступ ЗСУ.

Більше новин