Угода про надра зі США може суперечити євроінтеграції України, - ЄП

" Європейська правда " проаналізувала новий текст угоди зі США про надра, який може суперечити наміру України вступити до Європейського Союзу через жорсткі обмеження, які суттєво впливають на економічний суверенітет України.

У публікації йдеться, що у лютому важливою проблемою угоди міністра фінансів США Скотта Бессента стала вимога про те, що компанії з США отримають ексклюзивне право на нову розробку українських надр: від руди до природного газу.

Зазначалося, що лише у разі, якщо якесь родовище не зацікавило жодного американського інвестора, Україна має право пропонувати ліцензію українським та європейським бізнесам, але й тоді 50% вартості ліцензії та ренти йдуть у Фонд.

Це напевно не сумісно ані з існуючими домовленостями України з ЄС, ані з принципами конкуренції у Євросоюзі, до якого Україна прагне вступити. У "лютневій" версії угоди цю проблему вирішили, однак тепер вона повернулася.

У тексті нової угоди з’явилися жорсткі обмеження, що суттєво впливають на економічний суверенітет України. Документ передбачає ексклюзивне право американських компаній на розробку українських надр та ключових інфраструктурних проєктів.  Згідно з текстом "березневої" угоди, компанії зі США отримають першочергове право на всі майбутні інвестиції у сфері природних ресурсів та інфраструктури. 

Лише у разі їхньої відмови Україна зможе пропонувати участь іншим інвесторам, зокрема європейським. При цьому український уряд зобов’язаний розкривати США всі конфіденційні деталі таких переговорів.  

Крім того, угода забороняє Україні пропонувати будь-якому іншому інвестору кращі умови, ніж ті, що були запропоновані американцям, протягом року після їхньої відмови.  

Окремий пункт угоди зобов’язує Україну додавати у ліцензії на видобуток "критично важливих копалин" заборону на їхній продаж покупцям з країн, які DFC (Корпорація фінансування розвитку США) визначає як стратегічних конкурентів США.  

Відтак існує ризик, що під таке визначення може потрапити й Європейський Союз. Це створює прецедент, коли Україна, що прагне вступу до ЄС, змушена буде обмежити торгівлю з європейськими партнерами.  

Найбільш суперечливим є положення, що позбавляє Україну контролю над Фондом, через який здійснюватиметься компенсація США вартості наданої допомоги:

- генерального партнера Фонду, який керуватиме його діяльністю, призначатиме DFC без погодження з Україною;

- більшість у правлінні Фонду матимуть представники США, і їхніх голосів буде достатньо для ухвалення рішень без згоди українських представників;

- двоє представників України у правлінні можуть лише намагатися зірвати кворум, але їхні кандидатури також мають пройти схвалення з боку DFC;

- фонд, який фактично фінансуватиметься коштом українських природних ресурсів та інфраструктури, юридично більше схожий на американську організацію. Податки він сплачуватиме у США, а не в Україні.  

Якщо Україна матиме претензії або захоче оскаржити дії Фонду, вона змушена буде звертатися до суду у Нью-Йорку, а не в українські судові органи.