Сталевий їжак: Україна переглянула підхід до гарантій безпеки, оскільки вони можуть виявитися марними

Україна побоюється, що не зможе розраховувати на гарантії безпеки з боку союзників у рамках будь-якої потенційної мирної угоди, і тому має бути готовою до того, що одна протистоятиме Росії.

У матеріалі POLITICO говориться, що поки гарантії безпеки виглядають дуже ненадійно, і план Б України полягає в тому, щоб покладатися на власні сили. Автори статті нагадують, що ще минулого року голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала Київ перетворити країну «на сталевого їжака, неперетравного для нинішніх і майбутніх агресорів». Це означає створення постійної численної армії, значні інвестиції в новітні технології безпілотних літальних апаратів і ракет, а також розвиток вітчизняного виробництва озброєнь.  

«В Україні відбулося фундаментальне переосмислення того, що означають гарантії безпеки і на чому вони мають ґрунтуватись, — заявила голова місії України при НАТО Альона Гетьманчук. - Раніше основна увага приділялася зобов'язанням із захисту, що надаються партнерами. Сьогодні ж є чітке розуміння того, що ядром будь-яких гарантій безпеки має бути українська армія та її оборонна промисловість».

Але для цього Україні необхідно створити стійкий оборонний сектор, реформувати системи закупівель, оновити систему набору персоналу, продовжувати вдосконалювати технології безпілотних літальних апаратів, нарощувати боєзапас, оснастити свої війська сучасними танками, артилерією та винищувачами, а також отримати мільярди доларів допомоги для створення армії, яку Росія побоюватиметься.

Гарантії безпеки необхідні, оскільки президент США Дональд Трамп виключив кращий для України варіант — запрошення до НАТО, яке забезпечує захист своїх членів відповідно до статті 5, яка регулює спільну оборону, зазначає видання.

Але без НАТО Україні доводиться покладатися на спеціальні угоди, які можуть не мати такої ваги, як зобов'язання перед Альянсом. Київ з побоюванням ставиться до таких угод, оскільки вже обпікся на обіцянках США та Великобританії, даних Україні, коли вона відмовилася від свого ядерного арсеналу 1994 року — обіцянок, які виявилися порожніми.

Деякі європейські союзники оголосили, що розмістять війська в Україні після досягнення угоди. "Війська на землі, літаки у повітрі, кораблі в Чорному морі. Сполучені Штати будуть виступати як страхова лінія", — казав генсек НАТО Марк Рютте.

Однак Росія вже подає сигнали про те, що виступатиме проти будь-яких гарантій безпеки для України.

В основі побоювань України лежить неспроможність обіцянок Трампа, зумовлена його різкими змінами в політиці — від бажання анексувати Гренландію до сумнівів щодо цінностей союзників по НАТО та налагодження теплих відносин із Путіним.

«Чи розпочав би Трамп війну з Росією через Україну? Абсолютно ні. Чи ввів би Трамп санкції проти Росії за порушення перемир'я? Вкрай малоймовірно», — написав Тімоті Еш, аналітик, який вивчає відносини Росії та України.

Оскільки будь-які гарантії безпеки виглядають вельми ненадійними, план Б України полягає в тому, щоб покладатися на власні сили.

«Чим довше триває війна, тим більше українці переконуються у тому, що насамперед вони мають покладатися на себе, — каже Гетьманчук. - Це відображає як розчарування в раніше даних Україні зобов'язаннях у галузі безпеки та скептицизм щодо перспектив членства в НАТО, так і впевненість у здатності України протистояти ворогові».

З чого може складатися "сталевий їжак"?

Ключовим елементом майбутніх сил стримування є велика армія. Також Україна створила ринок безпілотників, флот безпілотних літальних апаратів, ракети, системи радіоелектронної боротьби, боєприпаси та перехоплювачі.

Крім того, країна розробляє власні ракети; якщо їх буде достатньо, вона зможе погрожувати російським нафтопереробним заводам, інфраструктурі та військовим цілям руйнівними ударами у разі повторного нападу Москви.

Окрім оснащення власних збройних сил, Україна сподівається експортувати зброю.